Опис досвіду

Опис досвіду роботи Шемелюк Людмили Адамівни,

вчителя  трудового навчання

НВК №2 «ЗОШ І-ІІІ ступенів №7-ДНЗ»  м. Полонного

«Підвищення ефективності сучасного уроку трудового навчання в системі компетентнісно орієнтованої освіти шляхом застосування інноваційних та інформаційно-комунікативних технологій у проектній діяльності».

Актуальність проблеми

В умовах мінливого сьогодення перед школою постає складне завдання, яке полягає у «…створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти» (Національна доктрина розвитку освіти). Це складне завдання для учителя, адже вимоги сучасного життя змінюються швидше, ніж дитина встигає закінчити школу.

Отже, потрібно не просто дати учню базовий рівень освіти, а сформувати компетентності, яких потребує сьогодні суспільство:

Ø    здібність навчатися усе життя;

Ø    комунікативність;

Ø    творчість та креативність;

Ø    самовдосконалення;

Ø    здатність робити вибір та нести за нього відповідальність;

Ø    високий рівень самостійності особистості.

Тому актуальною стає проблема, над якою працює Шемелюк Л. А. – «Підвищення ефективності сучасного уроку трудового навчання в системі компетентнісно орієнтованої освіти шляхом застосування інноваційних та інформаційно-комунікативних технологій у проектній діяльності».

Обґрунтування досвіду

“Компетентнісний підхід” - це спрямованість процесу навчання на формування та розвиток  ключових (базових) та предметних компетентностей особистості. А тому вчителькою були поставленні завдання, які має вирішити сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентністного підходу в навчанні. Це зокрема:

Ø    підвищення рівня мотивації учнів;

Ø    використання  суб’єктивного досвіду, набутого учнями;

Ø    ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на               практиці;

Ø формування в учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;

Ø    здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;

Ø    підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;

Ø    створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;

Ø    наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю  за процесом навчання;

Ø    формування моральних цінностей особистості;

Ø    розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;

Ø    створення ситуації успіху.

Загальні компетентності повинні сформуватися в процесі навчання та містити знання, навички, досвід співвідносин, досвід діяльності. Всі компетентності взаємозалежні і пов’язані між собою, тому формувати їх ізольовано одну від одної на різних етапах уроку неможливо. Компетентнісно орієнтоване навчання передбачає виконання учнями та учителем на уроках відповідних дій. Сучасні освітні технології та інтерактивні методи навчання, які формують ключові компетентності, надають навчанню природний характер, сприяють створенню в школі для дитини  комфортного місця для  активного громадського життя, а навчальна діяльність  стає засобом реалізації потенціалу учня та розвитку особистих здібностей від рівня освітнього стандарту до творчості.

Ось чому Людмила Адамівна доцільно обрала основні стратегічні напрямки діяльності. Ознайомлення з передовим досвідом роботи видатних учителів, особиста практика вчительки дає підстави для висновку, що оптимальним для впровадження компетентнісного підходу в трудовому навчанні є сполучення таких, взаємодоповнюючих та охоплюючих широкий спектр бажаних змін, технологій:

Ø новітні інформаційні технології;

Ø особистісно орієнтована технологія;

Ø технологія формування творчої особистості;

Ø проектна технологія;

Ø метод аналізу ситуацій (case-study);

Ø портфоліо-технологія.

Ідея досвіду

     Інноваційні технології, які є провідними в роботі (новітні інформаційні технології, особистісно-орієнтована технологія, технологія формування творчої особистості, проектна технологія, портфоліо технологія), шляхом взаємодії удосконалюють урок в цілому, підвищують його ефективність та є ключовими для реалізації компетентнісного підходу в навчанні.

Впровадження комплексної моделі навчання

з опорою на передовий досвід

Фундаментом роботи Шемелюк Л. А. є опора на активне впровадження використання комп’ютерів та мультимедіа, що забезпечує формування навичок роботи з інформацією, дослідницьких навичок, умінь приймати оптимальне рішення; розвиває комунікативні здібності та  дозволяє дати дитині стільки інформації, скільки вона потребує.

Основною частиною праці є напрям на індивідуалізацію  навчання та розвиток творчої особистості. Ця частина роботи спрямована на розвиток індивідуальних пізнавальних та творчих здібностей кожної дитини, сприяє самовизначенню, самореалізації та самовдосконаленню кожної особистості на ім’я «Учень».

А кульмінація роботи – це впровадження проектної технології та технології  портфоліо, які є фінальним акордом в поєднанні усіх залучених технологій та дозволяють зробити висновки про дієвість всієї роботи.

Впровадження новітніх інформаційних технологій

Людина, яка володіє технологіями та інформацією, має інший, новий стиль мислення, принципово інакше підходить до оцінювання проблеми, що виникла; до організації своєї діяльності. Використання комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання дозволяє формувати та розвивати в учнів такі компетентності: саморозвитку та самоосвіти, інформаційної, комунікативної, полікультурної, а  за умови  залучення прикладних комп’ютерних програм, ще й компетентності продуктивної творчої діяльності.

   Шемелюк Л. А.  під час проведення уроків широко використовує програмні засоби навчання та мультимедіа: презентації, відеоролики, комп’ютерні програми тощо.  Людмилою Адамівною були    розроблені    презентації:  «Друге життя парасольки»,  «Фруктові підставки», «Оберіг для класної родини», «Фартух», «Конструювання одягу», «Традиційний одяг українців»,   «Знайомство з одягом, чи все про костюм», «В’язання гачком», «Лялька-мотанка – пам'ять поколінь», а також розробила мультимедійний урок «Презентація учнівських проектів. Маркетингові дослідження», на якому під час виконання проектів учні створювали  презентації, складали діаграми і рекламні публікації  за  допомогою програм  PowerPoint, Excel,  Publisher.

Комп'ютерна презентація, як яскрава обгортка, викликає у дітей бажання скуштувати цукерку під назвою «урок». Мотивація учбової діяльності зростає в декілька разів. Презентація звільняє учителя від традиційного використання дошки. Етапи  уроку, основні тези і  весь необхідний ілюстративний матеріал, чітко і наочно виконані на слайдах, сприяють концентрації уваги учнів і активізації їх діяльності.

Трудове навчання — це особливий навчальний предмет, який вимагає засвоєння учнями великої кількості різнобічних  умінь та навичок, без яких неможливе подальше формування, вдосконалення алгоритмів дій та їх творче застосування.

Тому другий інструмент, який вчителька доцільно використовує  – це відеоролики з поетапним виконанням практичної роботи. Їх використання дозволяє учням наперед бачити кінцевий результат роботи і шляхи його досягнення, концентрувати увагу на навчальному матеріалі, працювати швидко, науково організовувати свою діяльність А вчитель більше приділяє уваги особистій консультації у поточному інструктажі. Робота виконується швидше, спокійніше і впевненіше. Час на виконання практичної роботи зменшується втричі. Удосконалений таким чином урок дозволяє збільшити час для самостійного опрацювання закріплення нового матеріалу та виконання творчих завдань.

Впровадження особистісно-орієнтованих технологій  та

технологій формування творчої особистості

Завдання учителя як технолога навчального процесу - організувати його таким чином, щоб отримати найбільшу ефективність кожного уроку. Ефективне керівництво процесом навчання створює оптимальні умови для прояву самостійності, творчої активності, дозволяє здійснювати індивідуальний підхід. Ґрунтовна підготовка матеріально-технічної бази та дидактичного оснащення також є неодмінною складовою ефективної організації навчального процесу.

З метою впровадження особистісно орієнтованої технології та технології формування творчої особистості  Шемелюк Л. А.  для практики навчання розробляє посібники для самостійного опрацювання матеріалу учнями, дидактичні матеріали до уроків, завдання для перевірки знань та наочне приладдя.

  Тільки один вид розумової діяльності — самоосвітня,   є гарантією подальшого розвитку компетентності саморозвитку і самоосвіти та  підґрунтям для  формування життєвих компетентностей. Людмила Адамівна намагається організовувати навчальну роботу так, щоб учні самі відкривали нове, а не  одержували “готові” відповіді. Поступово впроваджує елементи групової роботи, самостійної роботи з підручником, посібниками, дидактичним роздатковим матеріалом, приділяє велику увагу дослідницькій та творчій роботі. Саме такі заняття спрямовані на те, щоб учні вчилися вести полеміку, обґрунтовували власну позицію при обговоренні, що важливо для формування аналітичного мислення, розвитку особистості, а відтак —  комунікативної   компетентності.   Вміння дитини самостійно працювати з  інформаційними джерелами – це гарантія того, що усі  виникаючі питання та  отримані завдання  дитина здатна вирішити сама. Обдарованих учнів вчителька  розвиває у напрямку самостійного мислення, навчає генерувати оригінальні ідеї, приймати нестандартні рішення.

   У розділі програми «Варіативний модуль. Технологія оздоблення одягу» у 8 класі учні працюють над проектом «Історія моди». У варіативних модулях «Технології» -  різних видах декоративно-ужиткового мистецтва: бісерне плетіння на дротяній основі, в'язання спицями, плетіння гачком, вишивання стрічками, виготовлення української народної ляльки-оберега, м'якої іграшки, дизайн інтер'єра, декупаж тощо. Сприяє дослідницькій діяльності учнів із використанням комп'ютерних технологій, із закріпленням практичної роботи, захистом проекту в різних формах (презентації, публікації, портфоліо проекту, виставки виробів із рефератами з теми проекту тощо). Учні починають усвідомлювати основну мету проектної діяльності — «усе, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати».

 Практичні роботи, які потребують суворого дотримання технології, вчителька пояснює  за відеороликами, частина роботи виконується за інструкційними картками самостійно. Наприклад, під час уроку  у 6 класі вишивки шовковими стрічками вчителька застосовує  роботу з CASE (на професійній мові — з кейсами), яка  передбачає розбір або «рішення» конкретної ситуації з певного сценарію, який включає самостійну роботу, «мозковий штурм» в межах малої групи, публічний виступ із представленням та захистом запропонованого рішення, контрольне опитування учнів на предмет знання фактів кейсу, що розбирається.

Насамперед учні отримують завдання у кейсах і приймають рішення щодо його виконання, після цього  приступають до  другої частини роботи за інструкційними картками, робота ускладняється тим, що учні повинні вишити квіти самостійно вибраними  способами.  Якщо практична робота може виконуватись  без суворого дотримання технології, тоді має сенс самостійне та творче виконання роботи.

На даному етапі вчителькою ведеться робота по створенню елетронних кейсів,  проводяться  консультації та висилаються матеріали для дослідження і роботи над  проектами  через Інтернет. Вивчаючи матеріали курсу, учні можуть отримати консультацію по електронній пошті, відправляти результати виконаних практичних завдань, лабораторних   робіт.

Для формування та розвитку полікультурної компетентності дуже важливо вводити елементи народознавства та знайомити учнів з різними видами творчості: добирати вірші, музику та пісні, демонструвати художні твори,  вироби декоративно-прикладного мистецтва, прищеплювати любов до української культури на заняттях гуртка, навчати дітей працювати в різних техніках декоративно-ужиткового мистецтва.

Так, на базі нашої школи Шемелюк Л.А. провела   міжшкільну  учнівську науково-практичну конференцію «Лялька-мотанка – пам'ять поколінь», на якій було представлено фестиваль мотанок,  доповіді учнів та проведено майстер-клас по виготовленні ляльки-мотанки.

  Для розвитку самостійності та творчих здібностей великим стимулом є оцінка результатів: потрібно хвалити учня за кожну ініціативу, публікувати та презентувати його роботи для загалу, робити персональні та групові виставки робіт, нагороджувати грамотами, дипломами тощо. Починаючи з 6 класу, коли у дітей вже сформовано поняття “технологія”, і вони знайомі з технологічною послідовністю та вимогами до виконання  різних видів практичних робіт, вчителька впроваджує взаємооцінювання та самооцінювання практичної діяльності  за розробленими критеріями. 

    Урок у 6 класі з теми «Символи в українській народній вишивці. Метод проектування: комбінування» був побудований в інтерактиві. Під час уроку діти об'єдналися в групи («трояндочки», «мальви», «калинка»). Потім був використаний метод «прес». Були поставлені запитання для учнів: «Діти, чому раніше рукави жіночих сорочок були рясно оздоблені вишивкою?» Усі відповіді учнів фіксувались на дошці, учителька зробила непомітний наголос на правильних відповідях. Після оголошення теми та очікуваних навчальних результатів Людмила Адамівна ознайомила дітей із символами української народної вишивки, із  видами проектів. Під час вивчення теми використовувалися ІКТ. На наступному етапі уроку учениці навчалися самостійно створювати орнамент для вишивки. Перед практичною роботою учні ознайомилися з інструкціями та розподілили ролі: дизайнера, рекламного агента тощо; отримали завдання: з елементів за малюнками створити орнамент на макетах жіночої та чоловічої сорочок, рушника. Потім кожна група презентувала свою роботу. Протягом  уроку діти ознайомились із символами, орнаментами, традиціями українського народу, зрозуміли важливість збереження та примноження народних традицій засобами української народної вишивки.

Впровадження проектної технології та технології портфоліо дає можливість відстежити, проаналізувати та оцінити саме розвиток формування компетентностей учнів.

Впровадження проектної технології та портфоліо технології

Підвищити активність учнів у самостійному отриманні знань, придбанні навичок здійснення практичної діяльності можна шляхом впровадження проектної технології, яка основана на використанні проблемних, дослідницьких методів.

Організацією проектною діяльністю учнів  Людмила Адамівна займається  з 2004 року. Учні розробляють дослідницькі, інформаційні, практико-орієнтовані проекти різної тематики.

Спирається на головні принципи у реалізації даної технології: самостійність, діяльність, результативність. Проектна технологія дозволяє успішно формувати ключові компетентності особистості, необхідні у подальшому житті: комунікативні, інформаційні, соціальні, компетентності пов’язані з життям в багатокультурному суспільстві,  з навичками вчитися все життя; а головне, спрямована на реалізацію творчого потенціалу  учнів.

Робота над проектом – це творча праця учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.  Вчителька навчає  роботі над творчими проектами учнів поступово.  Спочатку  це короткочасні проекти, виконання яких вкладається в межі одного уроку. Велике  значення на цьому етапі має портфоліо, яке виконує роль накопичувача робіт учня. Поступово проекти ускладнюються, стають тривалішими. В 6 класі вже майже 20% учнів використовує комп’ютер під час презентації. Головним проектом у 7 класі  є «Квіти з бісеру» у 8 класі - «Пасхальна композиція». Це довгострокові проекти, де гармонійно поєднується індивідуальна та групова робота. Таким чином, до 9 класу учні вже мають усі навички для самостійного створення проектів.

Відповідно до  змісту програми  вчителька  дотримується послідовності викладання методів проектування  на уроках трудового навчання у різних класах: метод фантазування — у 5 класі;  метод  комбінування — у 6 класі;      метод      фокальних об'єктів — у 7 класі; метод ідеальності та біоформ  — у 8 класі; метод теорії розв'язування винахідницьких задач (ТРВЗ) — у 9 класі; метод проектних технологій — у 10—11 класах;    методи розвитку критичного та творчого мислення — в 11 класі. Кожен із цих методів займає пріоритетне місце у навчальному процесі. Методи розвитку критичного та творчого мислення застосовує в різних класах, починаючи з 5-го. Особливу увагу приділяє цим методам у 10—11 класах.

 Наприклад, виконуючи проект,  перед учнями постає  проблема: з чого починати? Людмила Адамівна пояснює, що методи проектування — це шлях, який вони обирають для досягнення своєї мети в роботі над проектом, а шляхи можуть бути різними.

Шемелюк Л. А. у практиці застосовує технологію портфоліо, яка передбачає оцінку навчальної діяльності самим учнем. Знайомство з портфоліо учні починають з 5 класу. У файлову теку, яка має назву «Портфоліо з трудового навчання» вони  накопичують матеріали учнівського досвіду з трудового навчання, креслення, економіки за певними розділами. В школі передбачено впровадження «Учнівського портфоліо», тому «Портфоліо з трудового навчання» може бути його складовою частиною.

Технологія портфоліо дозволяє кожному учню побачити рівень зростання його компетентності, адже наочно презентує учня  як частину соціуму;  демонструє підвищення його культурного рівня,  вміння спілкуватися, добувати та використовувати інформацію з різних джерел, узагальнення  та удосконалення  знань, умінь та навичок, вміння знаходити рішення, зростання творчих здібностей. Портфоліо є важливим аспектом у роботі з батьками, які мають можливість доторкнутися до успішності дитини.

Висновки

Наведена модель навчання охоплює формування та розвиток всіх ключових компетентностей учня, комплекс яких є центральним в системі компетентнісного підходу. Творче використання інформаційних технологій дозволило підвищити інформаційну культуру учнів,  активізувати учнів в процесі навчання, що призвело до виникнення стійкого інтересу до предмета. З кожним роком зростає кількість проектів, поліпшується їх якість, зростає рівень самостійності під час їх виконання.

Завдяки впровадженню технології портфоліо учні навчилися: працювати з потоком інформації, який постійно оновлюється, визначати мету, планувати, організовувати та оцінювати особисту навчальну та творчу діяльність, співпрацювати.

 Результатами впровадження сучасних освітніх технологій є:

Ø стабільний рівень навчання на усіх його етапах;

Ø позитивна динаміка за показником «Якість знань»;

Ø активізація пізнавальної діяльності;

Ø підвищення мотивації до навчання і компетентного вибору професійної діяльності;

Ø розвиток навичок оціночної (самооціночної) діяльності;

Ø оволодіння учнями ключовими компетентностями;

Ø сформованість науково-дослідницьких навичок;

Ø активна участь учнів в проектній діяльності та творчих конкурсах.

Учні Людмили Адамівни приймають   активну участь в різноманітних творчих конкурсах, де вони з успіхом демонструють свої таланти. Попова Олеся нагороджена грамотою за роботу «Вишивка в житті народу» та участь в  обласному турі Всеукраїнська експедиція «Україна вишивана». Ефективність роботи вчительки  підтверджують і досягнення учнів у олімпіадах. За п’ять років підготувала 8 призерів І ступеня, 2 призери ІІ ступеня на районному етапі.  У 2010/2011 н. р. учениця Людмили Адамівни на районному етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН з роботою «Історія розвитку весільної сукні» здобула  диплом  ІІІ ступеня, у 2011/2012 н. р. – диплом ІІІ ступеня на обласному етапі. Творчий проект «Історія костюма» учнів 10 класу теж має свою відзнаку.  Виконаний проект став значним внеском в оформленні кабінету трудового навчання.

Зусиллями вчительки створено навчальний кабінет відповідно до Положення про навчальний кабінет  в загальноосвітніх навчальних закладах: виготовлені тематичні демонстраційні матеріали; інструкційні картки; створено   постійну   виставку  кращих   учнівських робіт, творчих проектів.  Кабінет трудового навчання – центр методичної роботи вчителів освітніх галузей «Естетична культура», «Технології» в школі, консультаційний пункт для вчителів трудового навчання району. На базі кабінету проводяться відкриті заняття, семінари, олімпіади з трудового навчання.

 Людмила Адамівна є автором методичних розробок:

2012/2013 н. р. «Мультимедійний урок. Презентація учнівських проектів. Маркетингові дослідження» (І місце на районній виставці).

2014/2015 «Тиждень трудового навчання» (І місце на районній виставці, та диплом ІІІ ступеня на обласній виставці «Освіта Хмельниччини на шляхах реформування»)

Таким чином, використання сучасних освітніх технологій відкрило нові можливості  для реалізації потреб особистості в розвитку творчого потенціалу, сприяло формуванню ключових компетентностей, дозволило стимулювати учнів до активної участі в різноманітних конкурсах.

Підбиваючи підсумки, хочеться сказати: щоб отримати результативність у роботі, потрібно головне — любов до своєї праці й до дітей. Бо тільки любов'ю можна запалити вогонь знань, тільки нею можна надихнути дітей на пошук, тільки нею можна виховати дитину, повноцінного громадянина.

Список використаних джерел

1.    Альтшуллер Г. С. Творчество как точная наука. 2 изд., дополн. – Петрозаводск: Скандинавия, 2004. – 208 с.

2.    Жалдак М.І., Лапінський В.В, Шут М.І.  Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики: Посібник   для вчителів. – К.: – НПУ імені М.П.Драгоманова. – 2004. – 182 с.

3.    Иванов Г.И. Формула творчества, или как научиться изобретать. - М.: Просвещение, 1994. – 209 с.

4.    Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Директор школи.– 2000.- №39—40. –126 с.

5.    Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром/Упорядники: Андрєєва В. М., Григораш В. В. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 352 с.

6.    Національна доктрина розвитку освіти. м. Київ, 17 квітня 2002  року. Указ Президента України N 347/2002.

7.    Освітні технології: Навч.-метод. Посіб./О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін..; За заг. ред. О. М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002. - 255с.

8.    Програма  „Обдаровані діти” на 2006-2009роки. МОН України.

9.    Развитие творческой активности школьников / A.M. Матюшин, М.С. Аверина, Г.Д. Чистякова; Под ред. Матюшкина A.M.: НИИ общ. и пед. психологии АПН СССР. -М.: Педагогика, 1991. - 160 с, илл.

10. Родигіна І. В. Компетентністно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. група «Основа», 2005.- 96 с. (Б-ка журналу «Управління школою»; вип.. 8 (32)).

11. Чернишова Р., Андрюханова В. Мета сучасної школи - компетентність//Директор школи. Україна.- 2001. - №8. – С. 91 – 96.

12. Якиманская И.С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе  - Москва “Сентябрь” 1996год. -  96 с.

13. http://distant.ivanovo.ac.ru/students/book Selevko.htm